Водень сам по собі не є природним відновлюваним джерелом енергії, оскільки це вторинний енергоносій, отриманий з первинних джерел. Проте, коли водень виробляється з використанням відновлюваної енергії — наприклад, через електроліз, що живиться від сонячної, вітрової або гідроелектроенергії, — він стає «відновлюваним воднем» або «зеленим воднем». Ця відмінність полягає в процесі його виробництва: життєвий цикл відновлюваного водню пов’язаний з постійним поновленням відновлюваних джерел енергії, що забезпечує нульові чисті викиди вуглекислого газу. Його відновлюваність ще більше підвищується завдяки його ролі як засобу зберігання енергії для переривчастих відновлюваних джерел, дозволяючи перетворювати надлишкову сонячну або вітрову енергію на водень і згодом використовувати її повторно, ефективно подовжуючи термін використання відновлюваної енергії. Таким чином, хоча водень як молекула не є відновлюваним, його зв’язок з виробництвом відновлюваної енергії робить його ключовою ланкою систем відновлюваної енергетики.